Європа перед викликами: як захиститися від “ударів” Трампа та підтримати Україну?

17 лютого у Парижі відбулася термінова зустріч, на яку зібралися лідери провідних європейських країн. Її організували після першого візиту до Європи віцепрезидента США Джей Ді Венса та міністра оборони Піта Гегсета. Під час зустрічі обговорювалися питання безпеки континенту на фоні загрозливих заяв представників нової американської адміністрації. Виступ Венса в Мюнхені, де він заперечив загрозу з боку Росії, став неприємним сюрпризом для союзників. Ще більшим шоком стало рішення США розпочати переговори з Росією у Саудівській Аравії без участі українських та європейських представників. Після Мюнхена президент США Дональд Трамп, схоже, втратив довіру до Європи як до серйозного геополітичного гравця. Інтереси європейців у сфері безпеки серйозно постраждали, проте їхня думка ігнорується. Це викликало занепокоєння щодо можливого виведення тисяч американських військових із Європи, залишаючи континент уразливим перед агресією Росії. Як повідомляє Financial Times, США можуть вивести свої війська з країн Балтії в рамках переговорів із Росією. За кілька днів Європа зазнала кількох болючих ударів від свого головного союзника. 12 лютого Вашингтон оголосив про теплу телефонну розмову між Трампом і Володимиром Путіним. Міністр оборони США Піт Гегсет на зустрічі в Брюсселі заявив союзникам, що Штати мають важливіші справи в інших регіонах. Його попередження, що "реалії" не дозволять США бути гарантом безпеки Європи, викликало хвилю занепокоєння. На тлі дестабілізації міністри оборони європейських країн вирушили до Мюнхена, де Венс не відповів на запитання щодо планів адміністрації Трампа щодо миру в Україні, натомість розкритикував європейців за їхнє управління демократією. Він вважає, що найбільшу загрозу становлять не Росія чи Китай, а придушення свободи слова в Європі. Більше того, Трамп та Венс не бачать необхідності у спільній обороні Заходу. На завершення свого виступу спеціальний представник Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог зазначив, що українці можуть бути присутніми за столом переговорів, але європейці – ні. Міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне підкреслила, що спостерігала "цікаву зміну" серед своїх колег: "Ми перейшли від ілюзії, що США захищають Європу, до усвідомлення, що нам доведеться робити це самостійно". Сльози голови Мюнхенської конференції з безпеки Крістофа Хойсгена стали показовою реакцією на події, адже він зауважив, що США "живуть на іншій планеті". Лише час покаже, чи дійсно архітектура безпеки Європи, яка існувала після Другої світової війни, більше не існує. Хоча Америка залишається в НАТО, Європа не може автоматично покладатися на її допомогу. Трамп та його адміністрація підкреслили, що вважають Європу несуттєвим фактором у переговорах. Росіяни підтримали це рішення, заявивши про відсутність сенсу в участі європейців у переговорах щодо українського врегулювання. На цьому фоні президент Франції Еммануель Макрон організував екстрену зустріч у Парижі за участю ключових країн. Проте вже до початку зустрічі виникли конфлікти: Чехія, Румунія, Словенія та країни Балтії публічно обурилися через те, що їх не запросили. Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що безпека Європи перебуває на переломному етапі і закликала до термінового посилення оборони. Однак після зустрічі лідери не висловили нових спільних ідей, а лише сперечалися про відправлення військ в Україну. На завершення європейці домовилися про необхідність співпраці з США, заявивши, що розривати відносини з Вашингтоном – погана ідея.