Український військовий Дмитро Масловський, який загинув під час рукопашного бою з росіянином на Донеччині, жив у селі Янишівка на Одещині й раніше кілька років воював в АТО/ООС. Перед самою загибеллю він приїжджав додому та обіцяв купити мамі новий будинок, але так і не встиг.
Коли ховали, про подвиг Дмитра ще не знали
30-річний Дмитро Масловський “Кобра”, штурмовик 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, загинув у рукопашному бою з ворогом у селі Трудове Донецької області 17 листопада минулого року.
Відео, яке знімала камера на його шоломі, пізніше потрапило до рук росіян, вони його виклали в інтернет. Незабаром ці кадри побачили в Україні. Тоді стало відомо, як український військовий героїчно до останнього бився із якутом.
Щоправда, самого Дмитра Масловського поховали у його рідному селі Янишівка Любашівської громади Одеської області ще 1 грудня. У той період ніхто не знав, тому і не розповів близьким про подвиг Дмитра.
Раніше три роки воював на Донбасі
Масловський приїжджав у відпустку на початку осені, на свій день народження, який він відзначав 7 листопада. Тоді він востаннє бачився зі своїми близькими. Його мама працює вчителькою у школі – викладає математику та інформатику.
Його брат і сестра ще школярі, тому мама виховує їх самотужки, батько помер уже кілька років тому. Фактично Дмитро був їхнім годувальником, а своєї сім’ї створити він так і не встиг.
“Перед від’їздом на фронт він сказав мамі, щоб вона пригледіла гарний будинок, він купить його на свої бойові. Адже вони живуть у старій хаті. На жаль, так і не встиг. Він загинув практично відразу, як повернувся на фронт, 17 листопада”, – зі сльозами розповідає сусідка.
Дмитро був штурмовиком, раніше він служив в АТО/ООС з 2017 до 2020 року. До цього хлопець закінчив школу та їздив на заробітки до Одеси. У 2020 році після повернення з Донецької області він теж їздив на заробітки.
ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦
Але 2023-го року його вже мобілізували, і він знову вирушив захищати батьківщину. Пройшов шлях на Харківському, Запорізькому напрямках, останнім часом був у Донецькій області.
У селі багато хто знав Дмитра та його маму-вчительку і дуже переживають через загибель захисника.
“Він був дуже гарною, вихованою, доброю, чуйною людиною. Його родина вся така. Мама дуже тяжко переносить втрату сина. Вона залишилася сама, їй ще треба піднімати на ноги двох дітей”, – розповідає сусідка.
Дмитра нагороджено знаком президента “За оборону України”.
Обговорити
Читати далi
Онлайн карта боїв
