Шольцу винесено вотум недовіри: як зміна влади у Німеччині вплине на ситуацію в Україні

Німеччина – надзвичайно важлива країна у процесі допомоги Україні. Тому стабільність і спокій усередині потрібний не тільки німцям, але й українцям. Водночас сьогодні у нашого головного європейського партнера політична криза – через що країну чекають дострокові вибори до Бундестагу 23 лютого 2025 року. Внутрішня політична боротьба призвела до того, що найбільша економіка Європи фактично залишилася без повноцінного керівництва – якраз у той момент, коли європейські лідери з тривогою чекають на повернення до Білого дому Дональда Трампа. Міністерка іноземних справ Анналена Бербок, яка представляє в уряді партію "Зелених", заявила, що розпад коаліції – "це не найкращий день для Німеччини і не найкращий день для Європи". Звісно ж, нас цікавить, що буде з допомогою для України, адже політична нестабільність через розвал більшості в парламенті – необхідної для ухвалення рішень – може стати проблемою. Канцлеру вказали на вотум На початку листопада, лише через кілька годин після того, як стало ясно, що Дональд Трамп переміг на президентських виборах у Сполучених Штатах, Шольц з'явився перед камерами, щоб оголосити, що його тристоронній альянс у парламенті розвалюється. Коаліція Шольца, що складалася з його СДПН і "Зелених", а також консервативної "Вільної демократичної партії", ніколи не була стійкою. 16 грудня Бундестаг виніс вотум недовіри уряду Олафа Шольца. Цей вотум – процедурний крок на шляху до позачергових виборів, які вже заплановані на 23 лютого. Востаннє канцлер Німеччини втратив вотум довіри у 2005 році за тодішнього канцлера СДПН Герхарда Шредера, після чого Німеччину очолила Ангела Меркель з ХДС – і продовжувала це робити протягом наступних 16 років. До нових виборів Шольц очолюватиме уряд меншості, що загалом дозволить йому продовжувати роботу, але через те, що в нього вже немає більшості в парламенті, очікувати на серйозні рішення не варто. Без допомоги опозиційних партій буде вкрай складно погодити й будь-які рішення про допомогу Україні чи збільшити витрати на оборону. Зважаючи на передвиборчу боротьбу, знайти точки дотику до виборів буде складно. Шольца не сприймають як у Німеччині, так і за її межами Канцлер вступає у передвиборчу кампанію з гнітючими рейтингами усередині країни. Нині Олаф Шольц є найменш популярним політиком у Німеччині, критично до нього ставляться 78% німців. Однопартійці Шольца стверджують, що він дотримується "середнього курсу" між "яструбами" та "голубами", прагнучи надати Україні допомогу, не провокуючи Росію та не засмучуючи надто пацифістськи налаштовану частину німецького суспільства. Проте під час такої політики йому вдалося відштовхнути від себе практично всіх: і тих, хто вважає, що він мав зробити більше, і тих, хто бажає миру з Кремлем. Однак проблеми не оминули Шольца й за межами Німеччини. Так, кандидат на посаду канцлера Фрідріх Мерц розкритикував зовнішню політику країни, назвавши її "абсолютно провальною". Він вважає, що німецький канцлер перебуває у політичній ізоляції у межах ЄС. "На жаль, треба визнати: більшість європейських глав держав та урядів просто більше не хочуть зустрічатися з канцлером Німеччини, який або годинами сидить мовчки, або читає лекції світу", – заявив Мерц. Політик навів як приклад візит президента Франції Еммануеля Макрона до Польщі, під час якого обговорювали політику щодо підтримки України, за його словами, Шольц укотре був "не там". Також Мерц згадав відкриття собору Паризької Богоматері, коли Макрон зустрівся з українським президентом Володимиром Зеленським і новообраним президентом США Дональдом Трампом. "Канцлера Німеччини запросили, але він, вочевидь, не мав бажання їхати до Парижа", – зазначив Фрідріх Мерц. "Канцлер миру" Уникнувши долі Байдена, за прикладом американського президента, Шольца також хотіли замінити на виборах на більш популярного міністра оборони Німеччини Пісторіуса, нині вкрай непопулярного канцлера таки висунули від СДПН як кандидата. Ще перед виборами до Європейського парламенту на початку літа Олаф Шольц намагався постати в образі "канцлера миру" та наголошував на тому, що він проводить розсудливу політику. У той час, як християнський демократ Мерц уже давно хотів би поставити Україні крилаті ракети Taurus, чинний канцлер усе ще відмовляється це зробити. Свою "партію" Шольц продовжив "миротворчим дзвінком" до російського диктатора Путіна, після чого підкреслив, як "непохитно" він і ніхто інший гарантував і гарантує, що Німеччина не ухвалить неправильних рішень у цьому "конфлікті". Не так давно Шольц відвідав Україну. Хоча під час візиту німецький канцлер оголосив про рішення уряду ще до кінця цього року поставити Києву озброєння на суму в 650 мільйонів євро в межах поставок на суму в 1,4 мільярда євро, які Берлін анонсував ще в жовтні, але і в Україні, і особливо в Німеччині досить прохолодно сприйняли цей візит, назвавши його передвиборчою агітацією. На сьогодні соціал-демократична партія Німеччини, яку представляє Олаф Шольц, планує внести до своєї передвиборчої програми пункт про відмову постачати Україні далекобійні ракети Taurus. У політсилі вважають, що ні Берлін, ні НАТО не повинні стати "воюючою стороною". Щоб захистити Україну та забезпечити мир у Європі, СДПН "підтримує навчання українських збройних сил і постачання зброї та техніки з "розсудливістю і почуттям міри", щоб "не дозволити самим стати воюючими сторонами". У Кремлі на останні заяви Шольца вдоволено "кивнули". Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав це "відповідальним підходом". Україна чекає: ХДС/ХСС – майбутні переможці, а Фрідріх Мерц – імовірний канцлер Згідно з поточними опитуваннями, німецькі консерватори лідирують із 32% голосів – це набагато більше, ніж у будь-якої іншої партії. Це позитивний для України момент, адже у програмі консерваторів, наприклад, ідеться про те, що Україні варто й надалі надавати "всеосяжну" допомогу й "підтримувати курс Києва на приєднання до ЄС і НАТО". Також фракція уже двічі вносила на розгляд Бундестагу проєкт резолюції з вимогою розпочати постачання Україні німецьких крилатих ракет Taurus. Отже, можна очікувати, що в разі перемоги на виборах новий уряд усе-таки розпочне постачання таких ракет Україні. На посаду канцлера від ХДС/ХСС висунуто Фрідріха Мерца, який має чітку репутацію затятого прибічника України у війні проти РФ. Він був одним із перших німецьких політиків, які відвідали Україну після початку російського повномасштабного вторгнення. На початку травня 2022 року, прибувши потягом до Києва, Мерц зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, а також оглянув наслідки російської окупації на Київщині. 9 грудня лідер німецьких християнських демократів Фрідріх Мерц удруге приїхав до Києва, щоб "дізнатися про поточний стан оборони" в Україні. Він запевнив, що парламентська фракція ХДС/ХСС у Бундестазі "твердо стоїть" на боці України. Мерц постійно критикував чинний уряд ФРН і занадто мляву й недостатню підтримку Берліном України. Наприклад, на думку Мерца, Німеччині не можна "стояти осторонь" у питанні постачання Україні західних бойових літаків. Мерц не раз закликав Шольца надати українцям далекобійні ракети Taurus, а також посилити підтримку Сил оборони України іншими важливими видами озброєнь. Проблема "друзів Путіна" Дружні Росії партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) та лівий "Союз Сари Вагенкнехт" (BSW) досягли значних успіхів на останніх регіональних виборах. Головним спільним знаменником німецьких ультраправих та ультралівих, схоже, є їхня прихована чи відкрита підтримка політики Росії та її диктатора Володимира Путіна й протидія подальшій допомозі Україні. Обидві проросійські партії сподіваються посилити свій вплив на решту країни, здобувши гарні результати на майбутніх виборах до Бундестагу, граючи на страхах німецького суспільства щодо початку світової війни з ядерним ухилом. Зараз AfD посідає друге місце в опитуванні, що, ймовірно, зробить її найбільшою опозиційною силою після виборів. Як виглядатиме наступний уряд Оскільки ХДС Мерца та сестринська партія Християнсько-соціальний союз мають намір перемогти на виборах у лютому, велике питання полягає в тому, хто стане їхнім молодшим партнером по коаліції, і чи ця партія (найімовірніше, СДПН чи "Зелені") буде достатньо сильною, щоб уможливити двопартійну коаліцію. Завдяки підйому AfD і створенню нового популістського лівого BSW трипартійні коаліції – які є рідкістю в післявоєнній Німеччині та мають тенденцію бути більш нестабільними – можуть стати новою нормою. "Зелені", як і ХДС-ХСС, як правило, більш прихильно підтримують Україну у війні з Росією, ніж Шольц, який проводить передвиборчу кампанію на основі того, що він називає "обачливим" підходом, але проти них у коаліції виступає значна частина ХСС. СДПН Шольца може поставити умову ХДС-ХСС – не збільшувати військову допомогу Україні, що для консерваторів є принциповим питанням, як умову створення коаліції, особливо щодо питання постачання далекобійних ракет. Тому вже зрозуміло одне, після дня голосування, 23 лютого, політичні проблеми Німеччини навряд зникнуть. Процес створення коаліції може їх навіть збільшити, адже крім підходу до допомоги Україні, між потенційними коаліціянтами існують великі суперечності й щодо внутрішніх соціально-економічних питань. Небезпека і перспективи для України Ця криза відбувається не дуже вчасно, тому що є війна в Україні, є зміна влади в Сполучених Штатів, інші кризи, і зараз така політична нестабільність у Німеччині, вона зовсім не корисна нікому. Але, з іншого боку, стосовно імовірних результатів позачергових виборів, то, найімовірніше, вони будуть для України позитивними в тому сенсі, що, як передбачається, нова урядова коаліція буде більш рішуча стосовно допомоги для України, ніж сьогоднішня урядова коаліція на чолі з Шольцом – таку думку висловив аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень при Шведському інституті міжнародних відносин Андреас Умланд. На думку експерта, велика проблема в тому, що цей новий уряд, він тільки почне керувати країною десь у квітні, а то й у травні. Тобто створення коаліції може зайняти багато часу. Звичайно, це зовсім не на користь Україні, але водночас усі найбільш важливі рішення німецького уряду й парламенту, те, що планували зробити, вони проголосовані. Щодо заяв у німецьких ЗМІ, що партія Шольца шукає шляхи примирення з РФ, то, за словами Андреаса Умланда, на жаль, така фракція є в середині СДПН, хоч ця проросійська її частина і в меншості. Водночас він зазначає, що зараз більшість провідних німецьких політиків усе ж визнають ці минулі помилки щодо Росії, і на сьогодні німецьке суспільство значно по-іншому ставиться до РФ. "Щодо Шольца та його передвиборчої тактики – канцлер миру, то цими своїми діями він хоче відібрати, як мені здається, голоси у дійсно проросійських партій. Це праворадикальна "Альтернатива для Німеччини" та ліворадикальний так званий "Союз Сари Вагенкнехт", які поки що зараз маргінальні й не будуть частиною нового уряду. Ось Шольц хоче у цих партій відібрати частину електорату. Я не думаю, що буде якась нова політика стосовно Росії, нові відносини. Поки війна не закінчиться, я це відкидаю. Що потім буде після війни, важко казати, але, як я вже говорив, зараз для німецького суспільства загалом Росія втратила свою репутацію, і знову будувати якісь відносини, які раніше були між Німеччиною і Росією, вже не є можливим", – зазначає Умланд. Щодо Мерца і ХДС-ХСС, які найімовірніше переможуть, то в них інше політичне бачення війни, менше ілюзій, а більше рішучих політиків, які вважають, що Росію треба спинити. Тому Україна може з надією дивитися на прихід до влади консерваторів. "Щодо питання створення нової коаліції, то я не думаю, що, наприклад, постачання ракет буде центральним у процесу формування коаліції між християнськими демократами і соціал-демократами. Їх більше турбують внутрішні проблеми, особливо економічні негаразди та як їх швидко та ефективно подолати. Але те, що це питання буде проблемою, тому що одна партія за, а інша коаліційна партія проти, то це однозначно. Як вони вирішать це питання, сьогодні поки що важко казати. Можливо, буде варіант, скажімо, що Україна погодиться на те, що Taurus будуть використовуватися виключно на державній території України, яку окупувала Росія. Тоді, мабуть, соціал-демократи могли б на це погодитися для того, щоб не порушити коаліцію", – підкреслив Андреас Умланд.