“Прокремлівський кулак”: як Путін намагається “відвоювати” Німеччину та хто може це зупинити

Німеччина, яка подолала своє початкове небажання підтримувати Україну, аби стати найбільшим європейським постачальником допомоги для нашої країни, схоже, готова змінити курс. Уряд країни у 2025 році планує зменшити витрати на підтримку нашої країни із 8 до 4 млрд євро, аргументуючи цей крок "дефіцитом бюджету". На сьогодні у Німеччині чітко вимальовується такий собі "прокремлівський кулак" із ультраправих та лівих, які об’єднані ціллю припинити допомогу Україні. Ба більше, навіть у рідній партії Шольца – Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН) – починаються загрозливі для України дискусії, які спираються на нібито громадську думку про те, що німці не хочуть, аби їхня країна брала активну участь у війні. При цьому зупинення допомоги коштуватиме ФРН дорожче за її продовження, підрахував Інститут світової економіки в Кілі. За його даними, з лютого 2022 року до серпня 2024 року Україні було надано військову допомогу на загальну суму 10,6 млрд євро. Це відповідає у середньому на рік близько 0,1% валового внутрішнього продукту (ВВП) Німеччини. Перемога Росії в Україні призведе до значного збільшення втрат через збільшення військових витрат, біженців, втрати торгівлі з Україною та інвестицій. За такого сценарію щорічні витрати ФРН становитимуть від 1 до 2% ВВП, що приблизно у 10-20 разів більше, ніж поточна військова підтримка України. Тому навряд чи питання у нестачі грошей. "Гойдалки" Шольца На сьогодні Берлін зробив для України більше, ніж будь-яка інша європейська країна, але політика канцлера Німеччини Олафа Шольца все одно викликає претензії. В Україні його критикують за нерішучість у питаннях вступу до НАТО та щодо передачі Україні далекобійних ракет TAURUS, які надзвичайно допомогли б у війні з Росією. Союзники Шольца по коаліції стверджують, що він дотримується "середнього курсу" між "яструбами" та "голубами", прагнучи надати Україні якнайбільше допомоги, не провокуючи Росію і не засмучуючи надто пацифістськи налаштовану частину німецького суспільства. Проте під час такої політики йому вдалося відштовхнути від себе практично всіх: і тих, хто вважає, що він мав зробити більше, і тих, хто бажає миру з Кремлем. Сьогодні канцлера критикують у Німеччині як проросійська опозиція в обличчі ультраправої "Альтернативи для Німеччини" та лівої партії Сари Вагенкнехт, так і проукраїнської ХДС-ХСС. "Друзі Путіна" вказують на те, що Шольц має припинити допомогу Україні та домовлятися з Москвою, а ХДС – що його політика щодо Путіна боягузлива, а Україні потрібно збільшити допомогу. "Ми безумовно дуже вдячні за той факт, що Німеччина на сьогодні є найбільшим донором України у ЄС, і велику роль у цьому відіграє канцлер Шольц. Однак через певні внутрішньополітичні аспекти його політика підтримки стає стриманішою", – зазначив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко. "Кожен політик думає не тільки про зовнішньополітичні інтереси своєї країни, він має враховувати і внутрішньополітичну ситуацію, пов'язану з виборами, – продовжує Мережко. – І ми зараз бачимо, що в партії Шольца СДПН явно погіршилася ситуація в електоральному плані. Тому, можливо, з цим пов'язана його велика обережність та намагання балансувати, а це, на жаль, впливає на його ставлення до допомоги Україні", – зазначає Олександр Мережко. Об’єднані Кремлем Дружні Росії партії досягли значних успіхів на нещодавніх регіональних виборах у східних землях Німеччини. Крім потенційних проблем для чинної коаліції канцлера Шольца, ці вибори можуть мати й серйозні міжнародні наслідки, адже широку підтримку виборців отримали партії, які відкрито підтримують РФ та виступають проти подальшої допомоги Україні. Окрім "Альтернатива для Німеччини" (AfD), такої позиції дотримується BSW – нова партія, створена лівим політиком Сарою Вагенкнехт. У Німеччині Москві вдалося об’єднати політичних опонентів – правопопулістську AfD і німецьких лівих – BSW. Головним спільним знаменником цього злиття є їхня прихована або відкрита підтримка російського диктатора Володимира Путіна. Проросійські настрої тепер підтримуються й правими, і Кремль із радістю приймає та фінансує і тих, і інших. "Альтернатива для Німеччини" приділяє значну увагу війні в Україні, закликаючи до припинення німецької військової допомоги. Кількох депутатів Бундестагу від цієї ультраправої партії звинувачували в отриманні грошей від Росії за просування її інтересів у Німеччині та Європі. BSW також активно виступає з антиукраїнськими ініціативами, але більш "майстерно", аніж колеги з прокремлівського пулу із AfD. Вагенкнехт виступає за "мир", а для цього треба просто припинити "підтримку України у війні, встановити тісніші відносини та почати переговори з Володимиром Путіним, а також зняти санкції з РФ та поновити імпорт дешевих енергоносіїв". Це погляд, до якого є велика симпатія на колишньому комуністичному Сході Німеччини. Крім того, у BSW вважають, що потрібен мораторій на розширення Євросоюзу, особливо щодо членства України. Такої самої позиції дотримується і AfD. Маючи значно менші електоральні здобутки, ніж німецькі ультраправі, BSW становить реальну загрозу для підтримки України. Адже на відміну від екстремістської AfD, з якою поки що інші німецькі політичні сили не бажають мати справи, ліві не такі токсичні, а тому їх запрошують для формування коаліції. При цьому Вагенкнехт особисто пригрозила припинити переговори щодо формування коаліції у східнонімецьких федеральних землях: Тюрінгії, Саксонії та Бранденбурзі, якщо її вимоги щодо України не будуть включені до коаліційних угод. Вона заявила, що регіональні уряди могли б використати свій вплив для зміни федеральної політики, тобто спонукати до відмови від постачання зброї Україні та розміщення американських далекобійних ракет у Німеччині. "Наші виборці очікують, що ми зробимо все можливе, щоб змінити курс німецької зовнішньої політики", – заявила Вагенкнехт. "Якщо інші партії й досі не зрозуміли сигналів останніх виборів і просто хочуть жити як раніше, то коаліції з нами не буде", – констатувала ліва прихильниця Путіна. "Насамперед те, що я бачу, то на сьогодні ці партії дійсно є проросійськими, вони поширюють кремлівські наративи, просувають, по суті, путінські інтереси в Німеччині, – зазначає Олександр Мережко. – На щастя, поки що ці крайні партії залишаються поза владою і не мають вирішального впливу на загальну політику Німеччини, на її зовнішню політику. До того ж вже й німці починають дещо розуміти. Так, у Німеччині є спеціальне відомство, яке займається охороною Конституції, яке, по суті, поставило "Альтернативи для Німеччини" під своєрідний контроль. Тобто це вже є ознакою того, що німецька держава вбачає певну загрозу для демократії з боку ультраправих. Треба певний час для того, щоб система правосуддя почала діяти, але, здається, стосовно AfD будуть рішення", – вважає Олександр Мережко. Назад до зближення з Росією Як відомо, СДПН очолює коаліцію, що править зараз у ФРН. Ще 1970-ті ця партія проводила курс на зближення з Москвою. Після розпаду СРСР одним із канцлерів ФРН став соціал-демократ Герхард Шредер, сьогодні особистий друг Путіна, який потрапив у немилість через зв’язки з Кремлем після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після 24 лютого 2022 року керівництво СДПН визнало помилки щодо Росії, відсторонилося від Москви та підтримало Україну. Але зараз новим генсеком став сподвижник Шредера Маттіас Мірш, який вже висловив готовність до примирення з ним. Мірш заявив, що Шредер на посаді канцлера Німеччини у 1998-2005 роках "багато чого досягнув". На зауваження про зв’язки Шредера з Росією генсек СДПН відповів, що нинішній канцлер Німеччини також готовий говорити з Путіним, а "переговори і стримування – це дві сторони однієї медалі". Є й інші факти того, що партія Щольца СДПН повільно, але невпинно дрейфує у проросійський бік. У східних землях соціал-демократи обговорюють коаліцію з проросійським BSW. Заступник головного редактора BILD Пауль Ронцхаймер вважає це ланками одного ланцюга і говорить про повернення "старої путінської СДПН", лояльної Москві. "У СДПН є деякі, хто справді порвав із Кремлем. Але зараз після висловлювань Мірша це показує, що оновлення далеко від завершення. Зараз, через майже три роки війни, ми чуємо таке від їхнього генсека. Для мене це показник, що у частині партії це оновлення ні до чого не призвело. Там знову розповідають те саме, що й кілька років тому. Думаю, наступним кроком буде те, що скажуть, ніби нам потрібний Шредер для переговорів із Путіним. У нього такі контакти, їх не можна спалювати. А це перший крок до зближення з РФ. Якщо всерйоз сприймати слова Мірша, то тепер порахувавши разом BSW, AfD та потенційно СДПН, сформується більшість", – сказав Ронцхаймер. Зупинити Путіна Наступного року в Німеччині мають відбутися загальнонаціональні вибори. Згідно з поточними опитуваннями, німецькі консерватори з ХДС/ХСС лідирують з 32-35% голосів – що набагато більше, ніж у будь-якої іншої партії. Лідер опозиційного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц оголосив, що балотуватиметься як кандидат у канцлери. Для України головне те, що реальний претендент на посаду канцлера ФРН Фрідріх Мерц заявив про готовність передати німецькі авіаційні далекобійні ракети TAURUS та загалом проводити значно більш різку політику щодо протидії Росії, на відміну від Олафа Шольца. "Я сказав би Путіну: якщо бомбардування України не припиняться, то першим кроком буде зняття обмежень щодо дальності, а другим буде доставка TAURUS. Я хотів би, щоб Україна могла поставити себе в таку сильну позицію. Про те саме кажуть британці, французи та американці – не Байден, але все його оточення. І єдиний, хто цьому заважає, – канцлер Німеччини. Він явно наляканий", – говорить Мерц. Щодо ескалації, якої так боїться Шольц, то Мерц іншої думки: "Британія постачає крилаті ракети, Франція постачає крилаті ракети. Хіба це означає їхній вступ у війну? Це повна нісенітниця. Йдеться про ефективне стримування та про те, щоб дати Україні можливість бити військовими засобами по військових цілях, захищатися від цієї війни, яка порушує міжнародне право і з такою жорстокою очевидністю спрямована проти цивільного населення України", – вважає Мерц. Якщо не станеться великих змін, цілком ймовірно, що саме ХДС-ХСС вийде переможцем на національних виборах у вересні 2025 року. Але враховуючи слабкість інших головних партій, які зараз входять до правлячої коаліції Німеччини, а також зростання проросійських крайніх лівих і ультраправих, незрозуміло, з якими партіями ХДС-ХСС зможе сформувати коаліцію і чи зможе взагалі. "Я мав нагоду зустрітися ще до початку повномасштабної агресії з Мерцом. Мене приємно вразило те, що його позиція є принципово проукраїнською, – зазначає Олександр Мережко. – Тобто, виходячи з власного досвіду, я можу стверджувати, що це не тільки передвиборча риторика, і що він, напевно, буде дуже рішучим канцлером щодо військово-технічної допомоги Україні. У цьому плані у мене немає сумнівів щодо його політичної лінії в майбутньому. Окрім того, на мій погляд, це не тільки його особиста позиція, це й позиція партії загалом, тому що я, наприклад, не чув якихось висловлювань з боку представників ХДС, які б виказували якісь сумніви. На відміну від соціал-демократичної партії. Там були і є процеси, які нас турбують", – констатував Олександр Мережко.