Штрафи мобільних операторів під час блекаутів: яке рішення ухвалили в Раді

Верховна Рада відхилила законопроєкт про штрафи для мобільних операторів за збої зв’язку під час блекаутів. Брак підтримки з боку депутатів та бізнесу зумовлений потенційними корупційними ризиками та значним тиском на операторів. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк ("Голос"). "Відхилили абсолютно корупційний та нереалістичний №11431 щодо штрафів на операторів за незабезпечення роботи станцій. 206 на відхилення", – зазначив нардеп. Ініціатива мала на меті врегулювати державний нагляд у сфері електронних комунікацій, посилити сталість мереж в умовах війни та забезпечити зв’язок у складних енергетичних умовах. Законопроєкт отримав 199 голосів у першому читанні та 206 при повторному голосуванні, що було недостатньо для його ухвалення, і він вважається відхиленим. На думку Железняка, законопроєкт мав на меті покладення відповідальності за зв’язок на операторів, які не можуть забезпечити безперебійну роботу під час відключень електроенергії. "Абсолютно нереалістична історія, яка тільки призведе до тиску на бізнес", – заявив він. У процесі обговорення законопроєкт №11431 викликав спротив не лише серед депутатів, але й з боку ключових бізнес-організацій: Європейської бізнес асоціації, Американської торговельної палати та Спілки українських підприємців (СУП). Вони вважають, що ініціатива посилює тиск на телекомунікаційні компанії, послаблює інвестиційну привабливість галузі та не має достатньої прозорості в регулюванні перевірок, що може призвести до корупційних ризиків. НАЗК також висловило стурбованість потенційними зловживаннями через нечіткість процедур, передбачених законопроєктом. Мобільні оператори "Київстар", Vodafone та lifecell раніше зверталися до парламенту з попередженням, що через постійні блекаути забезпечити зв’язок на автономних джерелах протягом тривалого часу є вкрай складно. За їхніми словами, навіть максимальні зусилля не дозволяють гарантувати на 100% безперебійний зв’язок під час тривалих відключень світла. Це пояснюється як технічними обмеженнями, так і вартісною складністю забезпечення мереж додатковими резервними батареями та генераторами. Європейська бізнес асоціація, Американська торговельна палата та СУП закликала Верховну Раду відкликати законопроєкт для подальшого доопрацювання. На їхню думку, проєкт створює ряд ризиків: посилення тиску на галузь – замість підтримки безперебійності зв’язку під час кризових ситуацій, законопроєкт спрямований на штрафування операторів. Це призводить до додаткового фінансового навантаження, що може зашкодити розвитку галузі; зниження інвестиційної привабливості – нові штрафи та посилений контроль за телекомунікаційними компаніями можуть відлякати інвесторів, а також ускладнити залучення фінансування для модернізації мереж та підтримки зв’язку; відсутність прозорих процедур – як зазначило НАЗК, законопроєкт не містить чітких правил для контролю і накладення штрафів, що підвищує ризики корупції та тиску на операторів. Враховуючи провал голосування та критику з боку бізнес-спільноти, представники галузі висловили готовність брати участь у доопрацюванні нового законопроєкту, що враховував би інтереси держави, операторів і споживачів. На їхню думку, важливо розробити ефективну систему підтримки мобільного зв’язку під час криз, замість створення додаткового фінансового навантаження на операторів..