В Україні зникають “чоловічі” робочі місця: чи можуть жінки виправити ситуацію на ринку праці

Українські роботодавці активно залучають жінок на роботу, яка ще нещодавно вважалась чоловічою. Київський метрополітен запропонував киянкам навчатись на машиністок, великі IT-компанії заявляють про збільшення кількості жінок серед розробників. Сучасні технології, машинізація дозволяють жінкам виконувати ту роботу, яка раніше вважалась чоловічою. А уявлення про те, що чоловік може певну роботу виконувати краще, має залишитися в минулому. Чоловічих та жіночих посад не існує: чи допоможуть жінки подолати дефіцит кадрів Дефіцит кадрів в Україні б'є антирекорди. У будівництві він вже досяг 40%, критично не вистачає фахівців майже всіх робітничих спеціальностей, однак також є проблеми з пошуком "білих комірців" з досвідом роботи. Співвідношення резюме та вакансій у деяких галузях вже досягло позначки один до одного. Компаніям доводиться працювати в умовах мобілізації чоловіків, виїзду жінок за кордон, обмеження енергоспоживання та постійної загрози для безпеки. З одного боку, така ситуація обмежує можливості для відновлення, призводить до скорочення виробництва. Однак водночас цей виклик змушує бізнес бути ефективнішим. "Якщо у 2022 році у VARUS було 10 відгуків на вакансію, то зараз їх всього два, тобто потік кандидатів зменшився приблизно у п’ять разів. Не можна сказати, що на ринку праці зовсім немає кандидатів: укріплюється тренд саме на брак кваліфікованих кадрів. А от частка людей, особливо молоді, з мінімальним досвідом роботи або взагалі без такого навпаки зростає", – розповідає Фелікс Матюшин, керівник відділу по роботі з персоналом мережі супермаркетів VARUS. У VARUS, як і загалом на ринку праці, найбільше не вистачає працівників там, де раніше працювали чоловіки – охоронці, вантажники, фахівці з обробки м'яса. Зараз сотні компаній намагаються адаптувати ці робочі місця для жінок. І справа не тільки в хибному уявленні про існування чоловічих та жіночих професій, деякі робочі місця дійсно необхідно пристосовувати для того, щоб цю роботу могла ефективно виконувати жінка, розповідає доктор економічних наук, завідувач сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та проблем якості життя НАН Олександр Цимбал. "Ми проводили фокус-групи серед жінок. У них є дві перестороги. Перша – це те, що дійсно інколи йдеться про важку фізичну працю. А друга – питання ергономіки (пристосування посадових обов'язків, робочих місць, предметів і об'єктів праці. – Ред.). Розраховуючи розміри оснащення, робоче місце, необхідне фізичне зусилля, орієнтувались на те, що цю роботу виконуватиме чоловік. Я не скажу, що це катастрофічна і нездолана проблема. Але переоснастити робочі місця – це додаткові витрати", – розповідає вчений. Якщо серед малого та середнього бізнесу ще трапляється прояв сексизму та ейджизму в кадровій політиці, великі компанії не мають права на такі помилки. У Київстарі розповідають: вони розробили та впроваджують політику гендерної рівності. Справа також і в розмірі заробітних плат. "На ринку праці в Україні спостерігається брак кандидатів зі зрозумілих причин: війна, мобілізація, виїзд українців за кордон тощо. Цей факт у поєднанні зі змінами у суспільстві та зусиллям роботодавців, які активно впроваджують політику гендерної рівності та до яких належить Київстар, призведе до того, що поділ на чоловічі та жіночі посади буде створюватись лише за рахунок можливостей та бажань самих спеціалістів та спеціалісток, а не встановлених стереотипів", – розповідають в компанії. У VARUS вже мають перший досвід залучення жінок на ті спеціальності, які раніше займали виключно чоловіки. 35 жінок працюють охоронницями, фахівчинями з обробки м'яса. "Маємо приклади, коли жінки приходили на роботу в мережу касирками чи адміністраторками, а згодом перекваліфікувались на охоронниць", – розповідає Матюшин. У компанії кажуть, що різниці між середньою зарплатою чоловіка та жінки в мережі не існує. При цьому в середньому по країні, на жаль, ситуація значно гірша. У 2021 році (останній рік репрезентативних статистичних спостережень) жінки заробляли в середньому на 18,6% менше, ніж чоловіки. Минулого року перша віцепрем'єр-міністерка Юлія Свириденко анонсувала Закон "Про працю", який має запровадити принцип рівної оплати праці за аналогічну роботу для чоловіків та жінок. Зараз існує ситуація, коли жінка виконує таку саму роботу, як і чоловік, але заробляє значно менше. І хоча це очевидно дискримінує жінок, така дискримінація законом поки що не заборонена. "Найбільша кількість відкритих вакансій – на технічні позиції, спеціалістів із продажів, а також у логістиці. Ми прогнозуємо, що в близькому майбутньому на цих ролях жінок ставатиме дедалі більше...Щодо рівня винагороди співробітників, він також у жодному разі не залежить від особистих рис. Можливості заробляти у Київстар також рівні для співробітників, незалежно від їх соціального статусу чи стану здоров’я", – розповідають у компанії. Навчання персоналу – необхідність В Україні частка оплати праці в собівартості товарів та послуг у рази нижча, ніж у ЄС. Без збільшення продуктивності праці та підвищення зарплат розвивати економіку значними темпами не вдасться, впевнений Олександр Цимбал. При цьому, як каже вчений, в Україні все ще є велика кількість безробітних. Роботодавці скаржаться на те, що серед потенційних кандидатів на вакансії, які потребують спеціальних навичок, багато недосвідчених претендентів. Навчати персонал з нуля – ще один тренд майбутнього. "Через кадровий голод дедалі більше компаній готові наймати кандидатів без чи з мінімальним досвідом: випускники, студенти старших курсів, світчери. Тому в команді можуть бути працівники різних поколінь – міленіали, зумери, ікси. І працювати з онбордингом та утриманням потрібно з розумінням їх особливостей... Жінки – це потужний кадровий потенціал під час війни. Вони активно працевлаштовуються на професії, які колись вважались суто чоловічими, і навіть відсутність профільної освіти не стає на заваді. Нині у нас відкриті вакансії охоронців, розкладників товару, керівників магазинів тощо", – розповідає Фелікс Матюшин. Дефіцит кадрів змушує український бізнес бути більш ефективним, адаптувати чоловічі робочі місця для жінок та навчати співробітників з нуля. Поки що гендерну політику застосовують великі компанії, однак з часом ринок праці змусить відмовитись від сексизму та ейджизму всіх роботодавців.