Монополія на свободу слова: ФСБ вирішила влаштувати “терор” в Україні

Материалы не попавшие на сайт мы выложили в нашем Telegram-канале. Перейди и подпишись!

В той час, як в Україні досі обговорюють недавнє рішення про продовження санкцій щодо російських пропагандистських сайтів і блокування “ВКонтакте” з “Однокласниками”, Росія всіляко намагається відновити втрачений сегмент пропагандистського впливу в нашій країні. До речі, важелі для цього використовуються ті ж, що дозволили Кремлю отримати монополію на “свободу слова” в РФ.

Роскомнагляд – переформатована з Россвязьохранкультури федеральна служба по нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій, а також виконання директив ФСБ по боротьбі зі свободою слова в Інтернеті і блокування незручних Кремлю сайтів – як у Росії, так і в Україні.

Головним завданням цієї федеральної служби є встановлення інформаційного контролю в російськомовному середовищі глобальної мережі Інтернет і “відмежування” рунета від іншого цивілізованого світу шляхом закриття доступу до альтернативної інформації.

На відміну від інших подібних служб у веденні Мінкомзв’язку Росії, Роскомнадзор з моменту створення у 2012 році продовжує показово імітувати роботу та доводити свою значущість у системі державної програми зомбування населення, в т. ч. шляхом глобальних чисток альтернативних думок у Мережі.

Ні для кого вже не секрет, що журналістика в Росії деградувала до рівня гебельсівської пропаганди і сталінських ЗМІ кінця 1930-х років. Нинішня ФСБ, через той же Роскомнадзор, активно відсікає від російського інформаційного простору іноземні видання, користуючись федеральним законом №398-ФЗ від 28 грудня 2013 року, який вводить негайний позасудовий порядок блокування інформації.

Монополія на свободу слова: ФСБ вирішила влаштувати “терор” в Україні

Він дозволяє генпрокурора та його заступникам блокувати сайти, домени, які містять “заклики до масових безладів, здійснення екстремістської діяльності, розпалювання міжнаціональної або міжконфесійної ворожнечі, участі в терористичній діяльності”.

Але в першу чергу під прицілом невдоволення РФ виявилися українські ЗМІ, адже саме з них сьогодні можна дізнатися про альтернативне стан справ, як у Росії, так і на територіях псевдореспублик Сходу України.

Власне, так нещодавно зубний скрегіт російської влади викликали будь-які згадки героїв чеченського опору Росії або героїчної оборони Республіки Ічкерія від російських окупантів.

Ситуації з розвитком війни в Ічкерії і на Донбасі схожі, як і тотальна фільтрація інакомислення в РФ, тому методику такого інформаційного блокування ми можемо чітко простежувати на вже існуючі прецеденти, які незмінно слідують з усіма військовими компаніями Росії.

Подібні механізми впливу на населення та громадську думку відпрацьовувалися і удосконалювалися десятиліттями для того, щоб приховувати правду, видаючи бажане російськими властями за дійсне, або ж просто “захищаючи” людей від інформації.

У Росії люди не знають, кого більше боятися – бандитів чи поліцейських, тому у кожного в автомобілі біта, відеореєстратори з усіх боків і по дві камери в кожній руці для важливих розмов з правоохоронцями, а у пішоходів – ножі та травматичні пістолети (капіталізм і вседозволеність, всюди дешеві повії і наркотики). Навіть закон про заборону куріння в громадських місцях не дотримуються і поліція на порушників навіть не звертає уваги.

Але в рунеті чистіше, ніж де б то не було, та строго дотримується закон, адже за найменші порушення одразу закривають доступ до сайту на рівні магістральних Иинтернет-провайдерів.

Монополія на свободу слова: ФСБ вирішила влаштувати “терор” в Україні

За одне тільки згадка про “Яроше” або “Правий сектор” в 2014 році Роскомнадзор вніс у реєстр забороненої інформації сайти російських опозиційних інтернет-видань “Грані.ру”, “Каспаров.ру”, “ЇЖАК.ру” і сотні інших, публікації яких, на думку чиновників, містили заклики до протиправної діяльності та участі в масових заходах, а насправді просто йдуть врозріз з единоверной позицією влади.

На цій же хвилі Роскомнагляд на вимогу Генеральної прокуратури вніс до єдиного реєстру забороненої інформації блог російського політичного і громадського діяча Олексія Навального на підставі закону 398-ФЗ, який дозволяє прокуратурі без рішення суду обмежувати доступ до сайтів.

З цією ж метою 13 лютого 2015 р. Роскомнагляд окремим списком призначив “Правий сектор”, УНА – УНСО, “Українську повстанську армію” (УПА), “Тризуб ім. Степана Бандери”, “Братство” екстремістськими організаціями, діяльність яких на території РФ заборонена рішенням Верховного Суду і, відповідно, будь-яка згадка про них в мережі порушує закон про інформацію, закон про ЗМІ і закон про протидію екстремізму.

Однак, робота по боротьбі зі свободою слова з боку Роскомнагляду з закордонних сайтів виглядає дещо інакше.

Якщо в Росії Роскомнагляд для закриття ресурсів достатньо знайти просто абсурдні дрібні порушення на сайтах і оголосити їх грубим порушенням цензури, то припинити мовлення за кордоном досить проблематично, особливо в умовах гібридного військового протистояння і неприкритою критикою РФ з боку європейських ЗМІ.

Для цього слід зовсім не помічати порушень цензурних правил власними недоСМИ, а також соціальної мережі від ФСБ під назвою “ВКонтакте” і з цинічною упевненістю закидати редакції українських видань гнівними петиціями про зняття окремих публікацій під загрозою “бана” видання в “рунеті”.

Для деяких видань рейтинги, відвідуваність сайту за рахунок іноземного читача і кількість переглядів мають велике фінансове значення. Мабуть тому, Роскомнадзор ще не заблокував весь український трафік на території РФ. Все це гроші, але і на це Кремль не буде вважатися вічно, адже там не дуже дружать з “куполом” якщо включають Вікіпедію в Єдиний реєстр заборонених сайтів і вже який рік погрожують відключити Twitter і Facebook.

У 2014 році за ініціативою прокуратури Роскомнаглядом було оголошено заборону вітчизняного сайту “Аргумент” на території Росії. Між іншим, кримінальну справу “про злочині екстремістського характеру” за редакції ще ведеться. А спроби прикрити “Аргумент” робилися кремлем не тільки в Росії, але і в Україні.

Монополія на свободу слова: ФСБ вирішила влаштувати “терор” в Україні

Що характерно: в Україні вплинути на сайт і його команду намагалися тільки представники так званої “п’ятої колони” Росії в нашій країні – наприклад, депутати ВР від Партії регіонів, бізнесмени і “вирішували” з оточення Медведчука і Януковича.

Роскомнагляд в серпні 2016 року заблокував доступ до сайту Українського кризового медіа-центру (УКМЦ) на території РФ. Підставою для блокування став прес-реліз за підсумками брифінгу лідерів кримських татар Мустафи Джемілєва, Рефата Чубарова і Ленура Іслямова про суспільну блокаду Криму, який був опублікований ще 8 вересня 2015 року.

Брифінг Мустафи Джемілєва, Рефата Чубарова і Ленура Іслямова про суспільну блокаду Криму в УКМЦ

Причому, прокуратура РФ, називаючи лідерів кримськотатарського народу екстремістами, зовсім забула, що РФ анексувала батьківщину корінного народу Криму.

Фактично, претензії Генпрокуратури РФ і Роскомнадзора – це черговий приклад наступу на свободу слова, яка здійснюється під прикриттям “боротьби з екстремізмом”.

Мабуть, екстремісти в Україні – кожен другий, так як за останні кілька років Роскомнаглядом було заблоковано мовлення декількох тисяч тільки українських сайтів. За розміщення матеріалів нібито екстремістського змісту був обмежений доступ до сайту видання “РБК-Україна”, ще й був “забанений” операторами “Akado”, “МТС” і “Білайн” на вимогу Генпрокуратури. На тлі цього, різного роду дискусії про блокування Україні відверто пропагандистських ресурсів РФ, виглядають не лише по-дитячому, але й змушують замислитися про їх штучності.

За коментар до статті дворічної давності, у зв’язку з тим, що ця інформація містить відомості, поширення яких в РФ заборонено, потрапив під “санкції” Роскомнадзора міський портал Чернігова Gorod.cn.ua. З такою ж цинічною аргументацією російська аудиторія втратила доступу до сайту українського волонтерського центру “Миротворець”, сайту громадських активістів “Крим SOS”, і як не дивно, сайт Інституту національної пам’яті України теж був заблокований за екстремізм – як і багато інші інтернет-ресурси, на свободу слова яких вирішили наступити кремлівські виконавчі служби.

Враховуючи тисячні відмови в найрізноманітніших варіаціях про задоволення вимог Роскомнагляду з видалення непотрібних Росії публікацій, особливо з боку власників українських інтернет-ресурсів, Роскомнадзор сформував “чорний список” сайтів і хостинг-провайдерів, які не реагують на вимоги відомства блокувати нібито протиправний контент. У переліку, який є неофіційним, увійшли виключно провайдери і сайти, зареєстровані за межами РФ.

Монополія на свободу слова: ФСБ вирішила влаштувати “терор” в Україні

У Роскомнагляді наголосили, що основна мета створення “чорного списку” сайтів та провайдерів – інформування власників “сумлінних” ресурсів про небажаних інформаційні майданчики. Роскомнадзор може домогтися блокування IP-адреси, на якому зареєстрований сайт, при цьому буде закритий доступ і всім сайтам, які знаходилися на тому ж IP-адресу, навіть якщо до них у Роскомнадзора претензій зовсім немає.

Виходить так – оскільки мало хто ведеться на листи Роскомнадзора на адресу безпосередньо власників сайтів, які залишаються без відповіді, або на них слід грубий формат відмови прибирати незручний Кремлю контент, федеральна служба почала тероризувати хостинг-провайдерів в Україні.

Як не дивно, шантаж виявляється досить дієвим. На адресу низки українських інформаційних видань прийшли листи від їх хостерів з вимогами генпрокуратури РФ та рішенням Заводського районного суду р. Грізного Чеченської Республіки про те, що вміст сайтів виявляється несе загрозу інформаційній безпеці Росії.

У зв’язку з цим склався певний конфуз – український хостер вимагає від українського видання виконати рішення Чеченського суду не загрожувати безпеці Росії. У разі невиконання хостери повідомляють про вимушеності розірвання договору з надання хостинг-послуг в односторонньому порядку, незважаючи на вже здійснену виданнями абонплату.

Вся справа в тому, що Роскомнадзор здійснює тиск на українського хостера, погрожуючи заблокувати функціонування абсолютно всіх хостів на території РФ.

Звичайно, це не вихід танцювати під дудку ФСБшных федеральних служб, захищаючи не тільки російську аудиторію від інформації, здатної “травмувати” їх читацьку аудиторію, але і українського читача, – адже чим це не сприяння у веденні гібридної війни РФ і не несе подібний пособництво загрозу інформаційній безпеці України?

До того ж, кому, як не фахівцям в області Інтернет-послуг не знати про те, що будь-які заборони Роскомнадзора можливо обходити як з використанням серверів, що знаходяться за межами країни, та які не підпадають під дії системи блокування, так і через зміна проксі-серверів.

Наприклад, для браузерів Firefox або Chrome можна встановити розширення (плагіни), що дозволяють обходити заборони Роскомнадзора. Браузер Opera без додаткових розширень має режим “Турбо”, при включенні якого використовується зовнішній проксі-сервер і забезпечується стиснення трафіку, а також дозволяє обходити блокування дійсно зацікавленому читачеві.

Спецслужби РФ вже давно сформували потрібну Кремлю інформаційну політику, результати якої прийнято називати “зомбоящик”, а інформаційні війська кремлівських тролів якісно набили руку, беручи участь у всіх без винятку військових кампаніях РФ.

Російські ЗМІ використовують найменший інформаційний привід в Україні для своїх тролів, а при їх відсутності доводиться придумувати розіп’ятих хлопчиків на Донбасі і що Боїнг-777 збили не з російського “Бука”. Тому сприймати діяльність Роскомнадзора як спробу створення інформаційної блокади для росіян не доводиться, скоріше це цілеспрямоване деструктивний вплив на інформаційну політику сусідньої держави.

Поступки російським “цензорам” не повинні вітатися українським як приватними, так і державними структурами. І це не тільки тому, що батько Інтернету Вінтон Серф назвав прихильників введення контролю над Мережею динозаврами з крихітним мозком, а тому, що продовжувати дозволяти Кремлю обкатувати механізми щодо впровадження повної цензури ще й в Україні, – неприпустимо. Втім, як неприпустимо і підганяти бажаючим подискутувати на цю тему кремлівським поплічникам в Україні.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторського.

Источник

Раскрыть полный текст
Только что написал(а)
смотреть
пишет
Обсудить
Поделиться
author
пишет сообщение