Реєстратор Сороса, або Почому антикорупційні намисто для зулусів

Те, що відбувається в українському охороні здоров’я з 2016 року, не можна вичерпно описати словом “корупція”, тому що корупція була і до цього, просто з приходом Уляни Супрун вона стала називатися реформами. Не можна описати словом “розвал”, тому що розвал – це стихійний процес, а тут мала місце цілеспрямованість. Не можна описати словом злидні, тому що бюджет понад 100 млрд грн на рік не можна назвати незначною сумою.

Подпишись на нашу страницу в Facebook и наш Telegram-канал! Там только самые важные новости и никакой рекламы!

Що ж це тоді? Як правильно назвати “реформи”, що передбачають звільнення 50 тисяч медиків і закриття 332 лікарні по Україні? “Що це за реформа, якщо через нього під загрозою опиняється екстрена медична допомога, багатопрофільні лікарні, онкоцентри, госпіталі ветеранів, більшість дитячих лікарень, психіатрична і туберкульозна служби?”, – логічно запитує президент.

Що це за боротьба з корупцією, якщо під дахом міжнародних організацій роками не виконується план поставок ліків у лікарні, поставляються препарати з терміном придатності, зовсім прострочені або ті, які не замовляють лікарі? Що за реформа, якщо після неї в Україну хлинув вал ліків з недоведеною ефективністю, з третіх країн, які приходять без повного досьє і реєструються за прискореною процедурою? А потім опиняються в списках рекомендованих до закупівлі МОЗ.

Може, все це називається якось інакше? Може, все це називається словами “спецоперація”, “управлінська диверсія” і “агресивний захоплення ринку” під соусом реформ, боротьби з корупцією та громадського активізму? Закриємо лікарні, звільнимо медиків, виживуть найсильніші, ми їх купимо, і будемо лікувати зулусів своїми препаратами.

Ні для кого не секрет, що немає ніякої Уляни Супрун як політичного суб’єкта. Є команда Джорджа Сороса, яка почала брати під контроль український охорону здоров’я починаючи з 2014 року. Вічний прибутковий бізнес лежав під ногами, дезорганізований і корумпований, слабкий, але потенційно здатний приносити величезні прибутки. Виникло резонне питання: чому його ділять кілька місцевих кланів, а не один транснаціональний? Влада після Майдану і російської агресії слабка і залежна від нас, перешкоджати не буде, а навіть допоможе. Змусимо. В 2014-2016 роках почалася розробка плану “реформ” і розстановка керівників на ключові пости. Серед цих управлінців був цілий ряд фігур непублічних, але при цьому грали роль не менш важливу, ніж міністр.


Від Компартії до Демпартії

Зупинимося докладніше на одній з них – Тетяна Думенко, голові Державного експертного центру. Маловідомого широкого загалу, але при цьому ключового держоргану системи охорони здоров’я – саме від цієї організації залежить, чим будуть лікуватися українці, які ліки будуть допущені в українські аптеки та лікарні. Саме ДЕЦ проводить експертизу ліків та реєструє їх… або не реєструє. Це, так би мовити, ворота для входу на ринок. І ці врата в Україні знаходяться, судячи з усього, під контролем Сороса. Власне, Думенко цього навіть не приховує, Тетяна Михайлівна всім перевіряючим, за чутками, прямо з порога заявляє: моя дах – посольство США, у вас нічого не вийде.

Думенко була призначена на свій пост відразу після воцаріння Супрун в 2016. До поста глави ДЕЦ вона очолювала департамент раціональної фармакотерапії Центру. Призначення головою ДЕЦ не було випадковим, як і саме потрапляння Думенко в установу. Тетяна Михайлівна – дочка голови Волинського облвиконкому КПРС, надалі впливового депутата Верховної Ради двох скликань Миколу Парасунько. Батько через зв’язки, наскільки нам відомо, з колишнім керівником Фармцентру академіком Стефановым працевлаштував Тетяну (закончившую медичний інститут), в фармацевтичну галузь, незважаючи на те, що остання не мала тоді особливих знань в даній області.

Знань може і не було, але вміння швидко орієнтуватися у Тетяни Михайлівни було вродженим. Крім роботи на посаді директора департаменту раціональної фармакотерапії ДЕЦ Думенко співпрацювала відразу з декількома добре відомими у фармацевтичному світі організаціями та фондами. Зокрема, з SIAPS, Всеукраїнською мережею ЛЖВ, БФ “Пацієнти України”, фондом “Відродження” та іншими. Після Майдану стало зрозуміло, що саме через них тепер лежить дорога до золотих посадами в системі охорони здоров’я.

У 2014 році Думенко почала працювати в так званої “робочої групи” реформування системи охорони здоров’я України, яка була створена на гроші Фонду “Відродження” (філія Фонду Сороса в Україні). Кошти надходили на рахунки пацієнтських організацій: “Пацієнти України” та “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ”. Надалі “напрацьовані” даною групою матеріали лягли в основу так званої “дорожньої карти” реформування системи охорони здоров’я України “Реанімаційного пакету реформ” – ще однієї структури, створеної на гроші Фонду Сороса.

Необхідно зазначити, що вже в “дорожній карті” було заплановано провести тотальну лібералізацію українського законодавства щодо регулювання медичного ринку взагалі і фармацевтичного ринку зокрема. Зокрема, забезпечити введення так званих міжнародних закупівель замість тендерів МОЗ, а також спрощеного допуску в Україну лікарських засобів, у тому числі завозяться новими закупівельниками – ПРООН, ЮНІСЕФ, Crown Agents. ДЕЦ була відведена дуже важлива роль у процесі запровадження міжнародних закупівель лікарських засобів. Тому керівником повинно було призначено особу вкрай довірена, хваткое. Вибір припав на Тетяну Думенко.

Призначення Думенко, як і багато процеси, в охороні здоров’я з 2014 року, відбувалося в режимі спецоперації, контрольованої з одного боку “громадськими активістами” в особі пацієнтських і “антикорупційних” організацій, з іншого – Уляни Супрун. Спочатку провели зачистку: 12 серпня 2016 року звільнили попереднього гендиректора ДЕЦ – Тетяну Талаеву, з дикою формулюванням “недостатній рівень кваліфікації”. Виконувати обов’язки її обов’язки призначили Тетяну Думенко, у якої, мабуть, був – достатній, в самий раз.

А менше, ніж через місяць, вражаюча стрімкість, 21 вересня 2016 року Думенко позбавилася від приставки “в. о.”, перемігши в конкурсі на посаду голови ДЕЦ. Сам конкурс проводився під контролем заступника Супрун Романа Ілика, і пройшов дуже непомітно. Чомусь настільки вагома посада не зацікавила фахівців фармацевтичної галузі та претендентів виявилося лише 5. Це кількість було, приміром, в рази менше кількості претендентів на вакантну посаду Голови Держлікслужби і його першого заступника. Але при цьому 2 кандидатів з 5 не “зрозуміли”, хто повинен виграти, і конкурсна комісія не допустила до участі у відборі.

Після призначення на посаду керівника ДЕЦ Думенко в найкоротші терміни організувала підготовку документів, що дозволив іноземним виробникам, які постачали препарати по тендерам міжнародних організацій отримати можливість реєструвати ліки в Україні за скороченою процедурою без надання повного досьє.

Думенко системно і повністю, на думку експертів, розвалила державний контроль якості ліків, що закуповуються міжнародними організаціями. Для цих ліків, які йдуть в українські лікарні та клініки, не потрібно ні експертизи виробництва, ні міжнародного контролю якості, ні доказової бази ефективності, ні фармаконагляду (ефективність і безпека ліки). У досьє, яке надається для реєстрації, відсутня інформація про ефективність, побічні реакції, які не відображені критерії та основні показники за якими потрібно проводити контроль якості даного препарату.

А тепер увага – вітчизняні виробники лікарських засобів при реєстрації проходять всі процедури в повному обсязі. Таким чином, була розроблена нова схема доступу лікарських засобів на ринок України без належних експертиз. В інтересах – міжнародних партнерів. Це можна назвати корупцією? Вирішуйте самі.

Сьогодні жоден контролюючий орган в державі не володіє інформацією про перелік лікарських засобів, за цією спрощеною процедурою потрапили на український ринок. Які якість, безпеку та ефективність цих препаратів? Добре б запитати у Тетяни Думенко, але вона, як ми пам’ятаємо, на всі питання відповідає, що її дах – посольство США і ЦРУ. А оскільки в матеріалах досьє відсутня належна інформація, то і перевірити дані препарати на якість і безпеку неможливо.


Пограбування по-фармацевтично

Уляна Супрун, перебуваючи на посаді міністра, не скупилася на підтримку своєї подруги. І наділила ДЕЦ повноваження одноособово приймати рішення про затвердження протоколів лікування і включати в протоколи лікування тих чи інших лікарських засобів. А це вже конфлікт інтересів. ДЕЦ почав формувати реєстри хворих. Показовою стала історія реєстру інсулінозалежних, створення якого оплачував ДЕЦ: як стверджують учасники, планувався шантаж виробників інсуліну за допомогою реєстру. Судячи з усього, реалізовувала проект Думенко разом з тодішнім заступником міністра Олександрою Павленко.

В МОЗ було підрозділ – “Український інформаційно-обчислювальний центр”, яке займалося it-проектами Міністерства. Була зареєстрована “ка” з точно такою ж назвою, як і держструктура – “Український інформаційно-обчислювальний центр”. Після цього, Павленко була створена робоча група МОЗ щодо створення реєстру, і робота закипіла. Правда, державні гроші від цього кипіння кудись випарувалися, а реєстр опинився в приватних руках.

У ЗМІ були опубліковані документи, що підтверджували оплату ДЕЦ перших траншів у сумі 94 тис грн. Без жодного тендеру, всупереч статуту. Скільки пішло все, знає Думенко і кілька співробітників ДЕЦ, а також одержувачі грошей. Проект почав працювати в пілотному режимі. Зокрема, були повністю підключені Дніпропетровська та Житомирська області.

Однак потім все зупинилося через те, що ДЕЦ припинив переводити гроші. Таким було рішення тодішнього функціонера ДЕЦ Т. Талаевой, яка заявила, що оплата створення реєстру та подальше їм управління суперечить статуту ДЕЦ, і з точки зору елементарної логіки вести реєстр повинні ендокринологічні установи, а не реєстратор. Така непоступливість Талаевой, до речі, стала однією з причин її звільнення “з-за недостатньої кваліфікації”.

Вся ця історія могла б вважатися прикрим непорозумінням, якби не два нюанси. По-перше, національний проект, від реалізації якого залежало здоров’я сотень тисяч українців, створював передумови для удосконалення методології боротьби з цим молодеющим захворюванням в масштабах країни, був завалений, а реєстр опинився в приватних і не дуже чистих руках. А по-друге – на це були витрачені державні гроші.

Думенко особливу увагу приділяє клінічним випробуванням хімічних і біологічних речовин, які в подальшому, при успішному випробуванні, можуть стати ліками. Це полігон для корупції і зловживань. Оскільки посадові особи ДЕЦ приймають одноосібні рішення по вирішенню цих випробувань. Інститут комісії з етики в Україні – не працює. Держава не контролює дані випробування. Результати даних досліджень, а також біологічний матеріал громадян України безконтрольно вивозиться за межі України.

Варто відзначити, що при Думенко інтенсивність засідань рад ДЕЦ, рекомендують препарати до реєстрації і затверджують проведення клінічних випробувань, збільшилися в 2-4 рази. Здавалося б, добре, але чому-то частка індійських дешевих і далеко не завжди якісних і безпечних генериків (аналогів оригінальних препаратів) стала найбільшою серед усіх заявок, і нерідко доходило до 40-50%. При цьому головними лобістами цих препаратів в Україні виступали – правильно, “соросята”. Чим дешевше – тим краще, більше можна вилікувати цих українських зулусів. У той же час самі лідери пацієнтських організацій, наприклад, тричі судимий засновник ЦПК, Мережі ЛЖВ та Пацієнтів України Дмитро Шерембей волів і продовжує віддавати перевагу американські препарати.

Втім, не варто думати, що привілеї були тільки індусам. Вони були для всіх. Для всіх, хто платив, і знав, кому платити. Схема роботи між замовником (фармкомпанія) та ДЕЦ були збудовані з залучення фірм-посередників – консалтингових структур, які надають послуги підготовки повного пакету документів для реєстрації лікарських препаратів. По таким схемам з ДЕЦ працювали, наприклад, агентства “Фармагейт” і “Кратія”.

Наскільки нам відомо, клієнти платили не тільки і не стільки за прискорення бюрократичних процедур, скільки за реєстрацію ліків без повного досьє, з недоведеною ефективністю або ж з надуманими характеристиками в інструкції. На вершині цієї схеми, логічно припустити, перебувала Думенко, а в аптеки надходили нові дорогі ліки сумнівної ефективності і безпеки. У 2017 році СБУ розслідувало справу про реєстрацію ліків на підставі неповного реєстраційного досьє. В рамках кримінального провадження одного із співробітників Центру вже вручено підозру, однак голову ДЕЦ в рамках виробництва ще не допитували, а справа закінчилася нічим, як і інші перевірки відомства.

У 2019 СБУ звинуватила Думенко махінації з орендою приміщення ДЕЦ, яке завдало державі шкоди на 1,4 млн грн. Крім цього, в даний час ДБР розслідує кримінальну виробництво (№12018000000000140) за проти Думенко за двома статтями –зловживання владою або службовим становищем та порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів.

Показово, що Супрун публічно захищала Думенко. При цьому, за самою Супрун сьогодні готується кримінальної справи. Від збудження, якого Україну вже застеріг Atlantic Council, один з найбільших американських аналітичних центрів, працює з владою США і НАТО. У заяві фактично визнано, що Супрун є громадянкою США. Це означає, що її робота на пост глави МОЗ була грубим порушенням українських законів.

А на завершення пропонуємо вам подати дивну картину. Якийсь нікому невідомий радіолог без імені і досвіду з, скажімо, Вася з Харкова 5 років подорожує по світу” (як сказано в офіційній біографії Супрун), потім раптом вирішує осісти в США. Там з якогось переляку Васю призначають міністром охорони здоров’я, і Вася ставить цю саму систему з ніг на голову, звільняє лікарів, закриває лікарні і оголошує лікарів неучами і корупціонерами. Потім його зі скрипом зміщують. Вася, грізно виблискуючи скельцями окулярів, рекомендує ФБР не розслідувати діяльність його подільників, які завозили американцям фуфломицины без реєстрації. А потім, коли ФБР, починає цікавитися самим Васею, у справу втручається український Центр протидії корупції, який заявляє, що ФБР його дуже засмутить, якщо буде лізти не в свою справу і пресувати громадянина України. Що, смішно і дико? А в Україні це суворі будні.

Інші блоги автора

  • Переслідування Верланова, Нефьодова та Рябошапки – це відплата за перекриття корупційних потоків
    350
  • Суперполітичний ефір без політиків: навіщо Шустер підняв тему культури і чому це важливо
    65
  • Ефір з Тимошенко: вона думає, що ми всі ідіоти?
    116

Всі блоги автора

Источник

Только что написал(а)
смотреть
пишет
Обсудить
Поделиться
author
пишет сообщение